Только потеряв все,

мы приобретаем свободу (с)


Музика : Placebo.  Настрій : такий собі.    

откровенно.


вечер. развалины геометрии. точка, оставшаяся от угла. вообще: чем дальше, тем беспредметнее. так раздеваются догола (с)

мне так грустно и холодно, что стоит говорить по-русски. сквозь прокуренный шарф, сквозь расплывшийся взгляд, который затуманивает все, сквозь физический ступор я понимаю, что нет сил молчать. и пусть звонить бы тебе и получать пощечин, громких и звонких, как стук моего сердца, и бусть это как биться об непробиваемую стену, но попытка - это уже не безделие.

о черт, как ты не понимаешь, как я изменилась за год. у меня стало на два документа больше - чем не способ самоутвердиться в этом обществе? на два шрама на лице, на четыре рубца на сердце. на моем счету сотни посиделок в ночных барах, я побывала в лапах у сотни таксистов. ты стал лучше, я - хуже. я готова ударить, чтобы показать, насколько я слаба. я могу говорить цитатами, слогать чужими римами, чтобы показать, насколько я оглупела. я могу покритиковать, чтобы не быть столь бесследной.

я разучилась смеяться ровно так же, как разучилась плакать. я разучилась жить точно как перестала бояться смерти. я - не живая. и пусть мне говрят, что у меня арийская внешность, и пусть думают, что я похожа на Литвинову, пусть красят меня ярко-красной-помадой и рисуют стрелки - я не живая. и не оживу. во мне что-то умерло. это что-то едва не сделало меня глухонемой. чудом - тобой - я заговорила, услышала снова. но - зачем?

мы часто обсуждаем искреннюю дружбу, любовь, чувства, смысл жизни, и прочее, прочее. и о, как мне хотелось бы бить стаканы за то, что это все пустые разговоры, и что в чуствах не бывает искренности. не бывает. и не будет. ни с кем другим. и как безнадежно знать это все, как самонадеянно придумывать все. как глупо мечтать о "когда-нибудь" и "возможно". как отчаянно стелиться тряпкой. и пусть не знает никто - и пусть тайно так. и пусть винят, не соглашаются и отговаривают - каждому по стиху, я их уговорю. а вообще - важно ли?


Відкрити | Бути почутим: 2

Музика : Gogol Bordello  Настрій : готова до дій.    

події.


це як знаходитись між двох вогніх, між "правими" та "лівими", між "так" і "ні", між правдою та брехнею, зтою лише різницею, що немає чітких кордонів і меж: кожен обирає їх для себе. але якщо вже обирати - я краще стану на бік тих, хто нікому і нічому не вірить, ніж повірю у те, що намагаються нав*язати.

це як обирати між прибічниками правди і противниками брехні -  я обираю друге. і не кажіть, що це одне і теж.


Відкрити

Настрій : ніякий.    

слова.


ну чому я весь час як скажу щось - смішне лише на перший погляд, а насправді - образливе, в*їдливе, - а потім три дні шкодую про це... чорт, чому в мене так добре виходить робити боляче коханим людям?


Відкрити | Бути почутим: 4

Музика : Машина времени - Мой друг.  Настрій : дивний, втомлена    

моменти.


ось так: почитаєш чийсь щоденник, і почуваєш себе нікчемністю зі своїми дрібними проблемами.

мені дуже-дуже треба поговорити про сенс життя з однією людиною, але все ніяк не вдасться зустрітися з ним довше ніж на декілька хвилин.

я ще хотіла написати багато-багато всього, але і не варто, мабуть, і сил немає. створюю все більше записів лише для себе.


Відкрити | Бути почутим: 2

Музика : Ленинград  Настрій : чудовий    

йе.


если бы кто-то спросил, о чем я сейчас думаю, никогда бы не поверил, что я думаю о педали сцепления,

о мои бедные блондинистые мозги.


Відкрити | Бути почутим: 8

Музика : Сплін  Настрій : паранойа, який настрій?!    

дощ.


ти десь лазив (паскуда клята, я такий вірш з матюками тобі присвятила, а ти таки приперся, тварюка) і навіть не збирашся відчитуватись. я десь набухуюсь і вперто вимагаю кальяну. єдине бажання - розбити голову об стіну. я не можу спати сама! тим паче у таку ніч, у таку грозу... я в троьх кофтах, але трушусь і морожусь, холодно-холодно-холодно, я читаю Жадана, попиваю холодне пиво, слухаю Сплін і вм ене така паранойа, що я позачиняла всі вікна, бо "мало чого може трапитись, може, грабіжники прийдуть, пожежа почнеться, але краще хай вікна будуть закриті". мені так спокійніше. моя музика не дає спати всім сусідам, але в тиші я не існую, бо тоді чую кожен шорох, кожен стук і починається паранойа. манія переслідування клята. і не думайте, що я мрію про ранок: ні, ні, зранку всі сплять, валяються собі, і поки я ввімкну комп*ютер і музику, всі підозрілі шорохи-стуки вже в моїй голові, і я перетворююсь на параноїдального психа, який повзком перебирається по власній квартирі з двома ножиками за пазухою і телефоном, в якому декілька швидких наборів найважливіших номерів; і коли кусень в горло не лізе, бо тільки почнеш їсти, як прийдуть ВОНИ і, напевно, вб*ють (бо чого їм ще треба, як не просто так прийти і вбити мене), а мама вперто каже щоб я варила вареники зранку, та які нахуй вареники, коли тут і бутерброда не зробиш, бо руки так трясуться, чи то з перепою, чи від страху, але від голоду я чомусь ще не померла. моліться за мене.


Відкрити | Бути почутим: 1

Музика : Сейтар - Гей, заб*ємо суку!  Настрій : чудовий    

ох, які розклади))


от так буває - зателефонуєш другові -  за це можна отримати по пиці)

зателефонувала я - і втрапила ввечері у перепалку. "чого це йому звонити, якщо в нього є дівчина?!", вислухала купу бруду, так настрій піднявся)

Але не можу зрозуміти - як він це терпить?!

чи я помиляюсь, і якщо є дівчина - то чхати на друзів?!


Відкрити

Музика : Placebo - Where is my mind  Настрій : ранково добрий    

атмосфера.


спокій навколо. тиша. ранок. крізь вікно заглядає перший промінь світла. я вмикаю ліхтар так, щоб його вистачило лише мені. я знаю, що під таку атмосферу необхідно послухати саме Placebo - Where is my mind, я це відчуваю. і я слухаю її. І знову це відчуття, що я одна на цьому світі, не залишає мене... МИ одні на цьому світі.

Моє життя зараз - це кохана людина, книги Паланіка, мої плани та друзі. Ось так, в чотирьох пунктах. Ну і ще - трохи сесії, багато чаю, декілька бутербродів і... саме життя. з усіма його змінами і несподіванками.

я це люблю ^^


Відкрити

Музика : V3ANUS  Настрій : підтримується алкоголем    

*гик* З Днем студента!


набридло, як же все набридло.

більш за все ненавиджу, коли мені влаштовують істерики і вияснення стосунків - і от-тобі й на!!! тільки це й відбувається... постійно... тупо "ІГНОР", на мене зляться і матюкаються, кажуть, що я безсердечна, мені на все чхати... а воно, певно, так і є... апатія - мій кращий друг...

бісить осінь. в мне її немає! я живу ніби в вакуумі. ні пір року, ні часу, ні вільного простору.

зустріла людина, яка "ідеально" годиться на роль чоловіка: любить випити пиво з друзями, командує, не дає ні кроку зробити вбік, ревнує, без телевізора не є повноцінною істотою, а з телевізором просто перестає існувати у цьому вимірі... ну хіба не ідеал? ...а я чомусь думаю, що мені й справід байдуже... головне, щоб інші були задоволені...

я чомусь сумую за тим. колишнім... так, він був дивним, надто ліричним, але він БУВ, був собою, справжнім, таким, яяк він є... і можливо, кохав по-справжньому...

але я вже надто сильно вгрузла у цю багнюку. не вибратися.


Відкрити | Бути почутим: 2

Музика : слухаю асфальтну тишу  Настрій : заспокійливе є?    

ось таке щось в мене зараз.


відвідала сьогодні книжкову виставку і витратила на неї всі гроші. хворію, ну просто хворію книжками!!! ...і зовсім забула, що мені ще потрібні гроші на ксерокс у бібліотеці...

заварила ромашковий чай з м*ятою, взяла нову книжку (є-є-є, несподобавшогося Хемінгуея я от-от ледве-ледве дочитала в автобусі), лікую нерви. так, я стала занадто нервова. а ще сильно болять очі... навіть намагаюсь робити перерви, якісь вправи для очей, але результату немає((

на мій стіл страшно дивится: весь закиданий роздруківками, книжками, рефератами, конспектами та ще незрозуміло чим... розумію, що втулити чашку мені буде трохи важкувато і небезпечно, але без чаю я працювати не можу...

з острахом чекаю сесії, грудневого дедлайну, і дочекатися не можу практики. хочется "ну трооооошечки" відпочити, ритм якийсь надто шалений. мені не вистачає двох вихідних. хоча кому, врешті-решт, їх вистачає..?

хочу, дуже хочу:

  • прочитати все-все, що купила і ще те, що купили інші)
  • щоб трошки потеплішало...
  • кудись у закинуте місце: вже стільк планів та ідей, але все впирається у брак часу(((
  • нарешті заспокоїтися і захистити себе від чужих істерик. я хвора, мені не можна таке дивитися.
  • і ще багато-багато-багато всього...

Відкрити

Музика : Блондинка Ксю  Настрій : в пошуках неприємностей    

Що є:


хворію новими манічками.

кидаю палити.

кажу "я тебе люблю" і нікому не вірю.

п*ю таблетки, мучаюся безсонням, переймаюся дрібницями, гину в сумнівах.

переконує всіх у тому, що життя - це лише сьогодні.

а сама потроху сходжу з розуму, втрачаю здоровий глузд.

"знаешь, я не шучу." (с)


Відкрити

Музика : ТОЛ  Настрій : по-осінньму    

так собі... думаю...


я вже думала, що ми поставили на наших стосунках великий і жирний хрест. ан-ні. навпаки, ми ніби ще більше зблизилися. ну що ж, дякую йому... бо це я все зіпсувала...

а тим часом я все ще думаю, чи треба мені воно... повірю дядьку Ігорю =))) і пущу все на самотік....

 

не знаю, що чекати від Славутича....

минулого року я привезла звідти нових друзів і купу позитивних емоцій... не знаю, що чекатимеме цього разу...

знаю одне: я буду пити і пити багато. за справжню любов.

і якщо зі мною нікому буде пити (хоча з Ігорем - це не питання))))), я випью сама.

...і я таки напьюсь...


Відкрити | Бути почутим: 11

Музика : Заря  Настрій : сумую    

"я хочу дождей!"


"улыбнись немного, перебор струн разбавит печаль..."

вчора їхала в автобусі з запотівшими вікнами... майже нічого не було видно, тільки сіро-сіро... і сумно на душі...

слухаю пісні, і переживаю у собі кожну риму...

"я хочу дождей, я хочу дождей, я хочу дождей!"

мені не подобається сонце за вікном. я хочу зливи, справжньої, осінньої.

я хочу самотності.

я хочу сумувати, плакати, заспокоюватися чаєм, дивитися в калюжі та розкидати жовте листя....

я хочу збожеволіти від цієї осені.......


Відкрити | Бути почутим: 13

Музика : ZArJA - Я здесь  Настрій : ностальгія    

їхала у повнолуння, поверталася зі старим місяцем, або як це - жити морем...


*віє кримським теплом, з волосся стікає вода*


1.
шум хвиль. після чотирнадцяти годинної подорожі пекучим сонцем болить голова, і кожна хвиля молотом розбивається десь у скроні. зробіть тихіше. вимкніть море, я хочу спокою.

2.
ось він, шуканий спокій...
далі за хвилею, на хвилі... нічого не важливо, усе не має значення, лише - плисти... далі за хвилею. слухати, як хвилі з шумом розбиваються об скелі... під водою чути, як відносить маленькі камінці: наче сотні малесеньких крабів дзвінко перебирають своїми щупальцями...
гори, море, повітря. фак, яке тут повітря..! ним хочеться дихати вічно, ним хочеться задихнутися.

4.
Повний штиль у морі і в емоціях. Ну чому все так швидко набридає? міняю море на гори, зустрічаю захід сонця.
навіть у цьому маленькому містечку знаходжу неформалів. вони слухають переважно Епідемію та Арію, і збираються у "центрі" біля автомата з "музикою на замовлення", але все ж таки, вони є. я спострерігаю за ними, граючи у хокей. там зустріла і дівчинку, яка просила мене пограти з нею... її очі... почувши відмову через те, що я поспішала, вона прошепотіла: "В мене мама і тата немає... вони в аварії розбились... я з сестрою живу". я пообіцяла собі, що завтра ж прийду сюди і пограю з нею, але її не було; а її очі я запамятаю надовго...

5.
Маршрут: Коктебель - Судак - Феодосія - Орджонікідзе.
Дельфіни і морські котики надовго залишаться в памяті та серці як найдобріші тварини. ті, які змушують сміятися навіть тих, хто давно забув, як це.
З одного боку - живописні гори та скелі, з іншого - безкрає неспокійне море. Ми в повному захисті. зустрічаємо життєрадісних негрів із африканського племені тумба-юмба. серпантин доріг виводить до картинної галереї Айвазовського - мого улюбленого художника. Море, гори, місяць - все те ж саме, інтер'єр не змінився - але на полотні сторічної давності.

7.
я йду по краю хвиль, вода щекоче ноги: так я минаю мис за мисом. я залишаю сліди на мокрому піску, я є, я існую... але скільки я існую? секунда - і мій слід першою ж хвилею наповнило водою, ще секунда - і вода змила мене з цього берега. мене немає, я привид. як і мільйони людей, що йшли цим же берегом. ми не залишили жодного сліду по собі. історія викреслила нас зі своєї книги... ще задовго до того, як ми у ній зявились...


Відкрити




Наче зміст

Интересы
аська, вересень, відкрите вікно, дахи, дивитися на зорі, дощі, друзі, Життя, жовте листя, журналістика, запахи, зелена трава, кава, книжки, музика, неординарність, ніч, нові враження, осінь, подорожі, просто мовчати, світанок, творчість, травень, фотографія, фотошоп, футбол, чай, шиза, яскравість etc

Поміточки

ОБОЗ.ua