готуючись до модулів, намагаюся не заснути з книжками.

а думки мої далеко-далеко, і дуають зовсім не про культурологію та літературу....

я думаю про тебе, намагаюсь все-все проаназізувати.

намагаюся зрозуміти тебе і себе, і становище, в якому ми опинилися.

боюся, що ти не подзвониш завтра. і післязавтра. ніколи.

тому я поки все тримаю у собі. головне - не надірватися...

навчання не дає спокою. а тут ще й через тебе доводиться перечитувати все тричі.

хворію новими манічками.

кидаю палити.

кажу "я тебе люблю" і нікому не вірю.

п*ю таблетки, мучаюся безсонням, переймаюся дрібницями, гину в сумнівах.

переконує всіх у тому, що життя - це лише сьогодні.

а сама потроху сходжу з розуму, втрачаю здоровий глузд.

"знаешь, я не шучу." (с)

"где Беломора достать..........а не то я напьюсь!!!"

Вах! Все так чудово складається. Я нарешті вступила! У мене є "коханий". Скоро їду в Рівне на екскурсію. За вікном: літо, тепло; в душі: радість, щастя і безкінечний позитив. Тепер лише шукаю роботу і збираю речі на море. Що може бути краще? Не знаю. Я дуже-дуже рада і взагалі......... Дякую всім за підтримку! =)