"паралели разошлись в разные стороны, и мы с тобой очарованы встречаем рассветы..."

повертаюсь після повного "офф-лайну" (без телефону, інету та аськи) і виявляється, що мене об'явили "пропажею". ну подумаєш, мала поїхати на кілька днів, а залишилась більше ніж на тиждень, без жодних контактів, та й про мої поїздку знали всього дві-три людини... ось і отримала. "в міліцію подають заяву після трьох днів відсутності, а тебе не було більше чотирьох..." але такий досвід мені сподобався. заодно і від комунікацій відпочила.

щойно приїхала - і вже проводжаю інших. він їде, я їду, тому місяць наших стосунків ми успішно пройобуємо, та все одно він дарує мені в честь цього пухнастого ведмедика... а я відчуваю себе останньою сволотою. ну зізнаюсь, зовсім забула...

зізнаю, що це літо закохала мене в себе. цей дурдом, яким воно розпочалося (і яким, певно, закінчиться) - хіба я не люблю це більше за все в житті? а ще:

• пачками "поїдаю" книжки. просто підсіла на літературу. що я буду робити, коли замість Дереша, Андруховича та Коельо мої стелажі заповнять бібліотечні підручники?!
• захоплююсь різноманіттями "чайної індустрії". а ще більше - "самопальним чаєм". якщо не складеться з журналістикою, буду займатися цим)))
• цікавляюсь різними непотрібними речами. наприклад, психоделією, "совєтскім" ладом, географією (!!!). думаю, чи читати підручник з історії (700 сторінок) - просто так, для себе...

P.S.: по секрету, він сказав, що мабуть в мене "ось тут" немає клепки. і що взагалі я божевільна, але він мене, на жаль, ще такою не бачив))))