Только потеряв все,

мы приобретаем свободу (с)


Музика : Сплін  Настрій : паранойа, який настрій?!    

дощ.


ти десь лазив (паскуда клята, я такий вірш з матюками тобі присвятила, а ти таки приперся, тварюка) і навіть не збирашся відчитуватись. я десь набухуюсь і вперто вимагаю кальяну. єдине бажання - розбити голову об стіну. я не можу спати сама! тим паче у таку ніч, у таку грозу... я в троьх кофтах, але трушусь і морожусь, холодно-холодно-холодно, я читаю Жадана, попиваю холодне пиво, слухаю Сплін і вм ене така паранойа, що я позачиняла всі вікна, бо "мало чого може трапитись, може, грабіжники прийдуть, пожежа почнеться, але краще хай вікна будуть закриті". мені так спокійніше. моя музика не дає спати всім сусідам, але в тиші я не існую, бо тоді чую кожен шорох, кожен стук і починається паранойа. манія переслідування клята. і не думайте, що я мрію про ранок: ні, ні, зранку всі сплять, валяються собі, і поки я ввімкну комп*ютер і музику, всі підозрілі шорохи-стуки вже в моїй голові, і я перетворююсь на параноїдального психа, який повзком перебирається по власній квартирі з двома ножиками за пазухою і телефоном, в якому декілька швидких наборів найважливіших номерів; і коли кусень в горло не лізе, бо тільки почнеш їсти, як прийдуть ВОНИ і, напевно, вб*ють (бо чого їм ще треба, як не просто так прийти і вбити мене), а мама вперто каже щоб я варила вареники зранку, та які нахуй вареники, коли тут і бутерброда не зробиш, бо руки так трясуться, чи то з перепою, чи від страху, але від голоду я чомусь ще не померла. моліться за мене.


Відкрити | Бути почутим: 1

Музика : Robot's Don't Cry  Настрій : чудовий    

"пропажа"


"паралели разошлись в разные стороны, и мы с тобой очарованы встречаем рассветы..."

повертаюсь після повного "офф-лайну" (без телефону, інету та аськи) і виявляється, що мене об'явили "пропажею". ну подумаєш, мала поїхати на кілька днів, а залишилась більше ніж на тиждень, без жодних контактів, та й про мої поїздку знали всього дві-три людини... ось і отримала. "в міліцію подають заяву після трьох днів відсутності, а тебе не було більше чотирьох..." але такий досвід мені сподобався. заодно і від комунікацій відпочила.

щойно приїхала - і вже проводжаю інших. він їде, я їду, тому місяць наших стосунків ми успішно пройобуємо, та все одно він дарує мені в честь цього пухнастого ведмедика... а я відчуваю себе останньою сволотою. ну зізнаюсь, зовсім забула...

зізнаю, що це літо закохала мене в себе. цей дурдом, яким воно розпочалося (і яким, певно, закінчиться) - хіба я не люблю це більше за все в житті? а ще:

  • пачками "поїдаю" книжки. просто підсіла на літературу. що я буду робити, коли замість Дереша, Андруховича та Коельо мої стелажі заповнять бібліотечні підручники?!
  • захоплююсь різноманіттями "чайної індустрії". а ще більше - "самопальним чаєм". якщо не складеться з журналістикою, буду займатися цим)))
  • цікавляюсь різними непотрібними речами. наприклад, психоделією, "совєтскім" ладом, географією (!!!). думаю, чи читати підручник з історії (700 сторінок) - просто так, для себе...

P.S.: по секрету, він сказав, що мабуть в мене "ось тут" немає клепки. і що взагалі я божевільна, але він мене, на жаль, ще такою не бачив))))


Відкрити

Музика : асорті  Настрій : пригнічений    

завжди є але


"лишь тишина со мною поговорит о твоих снах..."

ну ось. повернулася з Рівенської області. дуже сподобалося. єдине - довелося їхати автобусом, так як квитки на поїзд за день до відїзду були вже розібрані на всі можливі маршрути))) зате ми за один день встигли подивитися три міста: Дубно, Остріг і, власне, Рівне. дуже сподобалося. наша чотирискладна компанія надзвичайно здружилася) ми з Сашкою навіть не покусали одна одну... Спогади-маршрутки-фотокартки, дивні таблички, весільний трактор у Дубно, Жигулівське пиво, приємні ціни... і замки-фортеці-вежі! Це все Рівенська область!

але... варто біло лише поернутися додому, як одразу будні поглинули мене. і депресія з новою силою нахлинула мене... мене знову бьють, забирають телефон та ключі, я знову істеричу та ні з ким не хочу розмовляти. а ще в мене творче незадоволення. я хочу працювати!

але ВСЕ буде лише з вересня. нові знайомі, навчання (о так, зізнаюсь, я люблю вчитися), трохи самостійності, робота... все... чи я просто знову тішу себе дурними надіями?


Відкрити | Бути почутим: 22

Музика : Дергать, Ландыши  Настрій : чудове    

що може бути краще?


"где Беломора достать..........а не то я напьюсь!!!"

Вах! Все так чудово складається. Я нарешті вступила! У мене є "коханий". Скоро їду в Рівне на екскурсію. За вікном: літо, тепло; в душі: радість, щастя і безкінечний позитив. Тепер лише шукаю роботу і збираю речі на море. Що може бути краще? Не знаю. Я дуже-дуже рада і взагалі......... Дякую всім за підтримку! =)


Відкрити | Бути почутим: 2

Музика : КВТ  Настрій : хочу кохати    

кохання назавжди. є?


хмм... чи буває так, що покохаєш - і це раз і назавжди, на все життя? недоречне питання. в моєму випадку, скоріше спитати: "чи буває взагалі так, що покохаєш?!" ну немає цієї "любові" і хоч ти вбий!

є лише симпатії та фрази "все одно я скоро його кину..."

є лише обовязок і клята фраза "ТАК ТРЕБА"!!! тобі, йому, його другові. всі задоволені.

є лише твоя фраза, яка лунає в мене в голові, яка маячить в мене перед очима: "не кидай його"...

є лише слова про те, що він мріє про вічне кохання. отак щоб закохатися і ніколи не розлучатися, і померти в один день.

може я цинічна, але я ржу (так-так, саме так!) у весь голос. а він сумними очима образливо дивиться і жалібно протягує "ну не смі-і-і-і-йся!"

о  так, ще є твій подарунок у вигляді половини серця... одна з яких в мене, а інша в тебе...

ще є моя брехня. вона є завжди. але як я можу чесно дивитися в очі, приймаючи такий подарунок?

і ще є режим "сніжинка". "давай завтра кудись поїдем, я хочу від нього відморозитись?"

ще? хмм... мрії є. про те, що знайду того самого.... якого не існує. і про те, що закохаюсь.навчіть!!!


Відкрити | Бути почутим: 4

Музика : Агата Кристи  Настрій : позитивное =)    

как есть.


"когда бы нас не встретила любовь, мы будем к ней готовы всесторонне..."

ну вот. началась пора дней рождений и веселья. но у нас, как всегда, не обойдется без ЧП. а может, это просто я "ходячее несчастье")))) но, в общем, Больница Скорой Помощи уже знает нас в лицо...

вот и Вова ногу сломал... а он еще и говорит: "нет, я на море все равно поеду... и плевать, что буду плавать на матрасе, а загорая, меня будут переворачивать как гриль")))))

все уже знают, пооступили они или нет, а я как всегда - нет еще!!! ну ничего, надежда умирает последней, так что может так и лучше)))) а пока я просто радуюсь за других)


Відкрити

Музика : "дворник, милый дворник, подмети меня с мостовой..."  Настрій : майже чудовий    

щастя. воно є?


"дворник, милый дворник, подмети меня с мостовой..."

з кожним днем розумію, що мені потрібно для щастя. не багато-не мало, коханого хлопця, гарного навчання, свободи, цікавих книжок, смачної кави, багато цукерок, спокій і кіт під боком.

хочу щастя. трохи. зовсім трохи.

хм... підводжу підсумки. на перший погляд все є. нервів тоже вистачає. але якщо придивитися або прислухатися до себе, то все не так, як хотілося б(((( тому й не почуваюся щасливою... чорт.

P.S.: хмм... той, про кого я писала раніше, виявився зовсім не тим, ким я його уявляла... тепер неможливо його спекатися, бо він мені вже набрид своїми дурними розмовами)


Відкрити | Бути почутим: 13

Музика : "мой телефон молчит который год..."  Настрій : в очікуванні...    

дивно


"мой телефон молчит который год..."

Я знову намагаюся побороти відчуття того, що я не живу, а існую... воно знову захлинає мене, повність поглощає та перетворює з людини на істоту. бездушну, безвольну, немічну...

дивно, все так дивно...

коли все погано, я веселюсь, а коли все чудово, мені хрєново... коли йде дощ, я знову хочу сонця і тепла, коли жарко - хочется хмар і зливи...

 


Відкрити | Бути почутим: 2

Музика : Елізіум  Настрій : чудовий (поки що)    

прогулянка і сподівання


"...но есть другие грани понимая свободы..."

коли це вже закінчиться? мені б тільки пошвижше здати всі екзамени - і я вільна! і я поїду у подорож... і в мене буде новий чудовий фотоапарат. І настрій на всі 100! Чорт, залишилось ще трошки почекати, але вже просто немає сил!

вчора так круто погуляли... і влаштували фотосесію... ех... життя чудове (інколи буває), чи не так?

..і байдуже, що на вулиці дощ!


Відкрити

Музика : Елізіум  Настрій : схильна до змін    

сподіваюсь?


"я кричу, я кричу... все вокруг меня достало..."

мені набрид мій "вічний позитив". в мене завжди "все чудово". якщо дивитися ззовні.

а в середині просто порожнеча, і чим більше я думаю про неї, тим гірше мені стає. тому я просто вириваю її з себе разом з такими думками. і посміхаюсь. так, як дурна, як ненормальна, я посміхаюсь, не зважаючи навіть на сльози в очах.

чорт, мені набридла ця не відверта посмішка...

коли в мене постійно "все добре", а потім стає просто чудово (тут вже без лапок))), то я не відчуваю цього щастя в повній мірі. і в мене якесь незадоволення.

ось і виникають парадокси: все чудово - а мені сумно, все погано - а я радію.

а взагалі, я існую лише від поїздки до поїздки.

ось тільки здам екзамени - і поїду. кудись. куди-небудь. там я буду самою собою. такою, як є, а не такою, якою здаюся.

 


Відкрити | Бути почутим: 3

Музика : слухаю тишу..  Настрій : депресивний    

ось так як є)


"пока ты спал, пока ты спал, а ты и продолжаешь спать..."

не склалося якось з Купала. Зовсім не склалося. Атмосфера була якась не така, люди були не такі, мій настрій був не такий... не святковий зовсім...

і що писати не знаю. якесь спустошення і дика втома. мені хочется відпочити від цього відпочинку, літа... від життя, до якого я звикла. але знову і знову: "зараз не час..."

набридло. якось все набридло: друзі, дім, звички, сподівання, плани... мені нічого не потрібно. я нічого не хочу.

залиште в спокої.


Відкрити

Музика : ТОЛ  Настрій : нервова...    

меланхолічна дурепа?


"нет, нет, нет... я не выгребу здесь дольше..."

я знову наче не я...

мені не вистачає чогось світлого...

в мене закінчилися слова, бажання, мрії, почуття, посмішки, прагнення... нічого не лишилося. зі мною наче щось зробили, з мене все вичавили..

все, що хочеться, це сидіти тут на самоті, пити чай з мятою, слухати одну пісню... і писати, писати, писати... мені хочется виписати все, що є в душі... все, щоб потім спалити... і позбутися таким чином найболючішого шматка своєї душі.

то що ж сталося?!

колись подруга розповідала, що вона почувалася приблизно так після зустрічей з другом, який знався на НЛП.

в мене щось подібне? ха...

я просто меланхолічна дурепа, яка намагається перекреслити це клеймо вдаваним оптимізмом і посилається на природну блондиністість...

..але я теж хочу бути щасливою!


Відкрити | Бути почутим: 4

Музика : Блондинка Ксю  Настрій : стомлена    

мрії?


арр...

після такого "чудового прийому" у приймальних комісіях (ну, вже вибачте за тавтологію...) й вступати нікуди не хочеться... побачиш, як скрізь ставляться до абітурієнтів... байдуже, хто ти, як навчаєшся, де... ми для "Них" ніщо...

хочу кудись відпочити... хочу в Закарпаття... за новими, позитивними емоціями, незвичайними враженнями, за спілкуванням з прємними людьми і друзями, за відпочинком... в першу чергу - від цього невпинного міста...

мені потрібно відпочити. я хочу ближче до природи. туди, де мовчання ціниться в сотні разів більше, ніж найгарніші слова...

а ще я хочу бачити сни... та то вже мрія...


Відкрити | Бути почутим: 5




Наче зміст

Интересы
аська, вересень, відкрите вікно, дахи, дивитися на зорі, дощі, друзі, Життя, жовте листя, журналістика, запахи, зелена трава, кава, книжки, музика, неординарність, ніч, нові враження, осінь, подорожі, просто мовчати, світанок, творчість, травень, фотографія, фотошоп, футбол, чай, шиза, яскравість etc

Поміточки

ОБОЗ.ua